Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.

У цілому ряді випадків закон зобов’язує роботодавців провадити звільнення працівників у строк, про який вони просять (йдеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку). У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.

Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у статті 38 КЗпП:

переїзд на нове місце проживання;

переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість;

вступ до навчального закладу;

неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;

вагітність;

догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку чи дитиною-інвалідом;

догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;

вихід на пенсію;

прийняття на роботу за конкурсом;

невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору;

інші поважні причини.

Усі вони мають спільну ознаку — неможливість працівника далі продовжувати роботу.

За відсутності причин, що свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. У разі, якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.

Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах вказаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.

У разі, коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).

Олександр ПОЛЯЧУК, головний спеціаліст – юрисконсульт