Із 1 січня 2013 року набрав чинності  Закон України «Про зайнятість населення», який був підписаний Президентом України 5 липня 2012 року.

Цей закон було розроблено на виконання соціальних ініціатив Президента України, спрямованих на впровадження активної політики зайнятості та створення нових робочих місць. Документ містить низку важливих інновацій, що стосуються всіх основних фігурантів ринку праці, роботодавців і найманих працівників, молодь, яка розпочинає трудову діяльність, і громадян старшого віку. Торкаються новації й державних установ, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення, а також контроль за додержанням законодавства про зайнятість. Не обійшов Закон і приватні компанії, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Статус безробітного і виплата матеріального забезпечення

Відповідно до нового закону, людина, яка не працює і звернулася до центру зайнятості в пошуках роботи, відтепер отримує статус безробітного з першого дня реєстрації в центрі, якщо підходяща робота для неї відсутня. Причому, звертатися можна до будь-якого центру зайнятості - незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування особи. Допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації особи в центрі зайнятості.

Розмір максимальної допомоги по безробіттю тепер не обмежується середньою зарплатою по регіону, де зареєстрована особа, що має статус безробітного, а буде єдиним по всій Україні і становитиме чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб.

Захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення та обов'язки роботодавців

З 1 січня 2013 року забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі), висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.

Роботодавці зобов'язані забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства у сфері оплати праці, охорони і гігієни праці.

Роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Посилення додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню

До категорій громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, тепер належать не тільки матері з малолітніми дітьми чи самотні матері, а взагалі один із батьків або особа, яка їх замінює, якщо вона має на утриманні дітей віком до шести років або виховує без одного з подружжя дитину віком до чотирнадцяти років чи дитину-інваліда.

Серед інших соціально вразливих категорій, неконкурентоспроможних на ринку праці - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; особи, звільнені після відбування покарання; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної служби і яка вперше приймається; особи, яким залишилося десять і менше років до настання права на пенсію за віком; інваліди, які не досягли пенсійного віку; особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Для працевлаштування зазначених вище категорій громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку) підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота в розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Роботодавці самостійно розраховують цю квоту з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до неконкурентоспроможних на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися до служби зайнятості за укомплектуванням вакансій фахівцями з числа безробітних.

Громадські роботи та інші види тимчасової зайнятості

Новий закон визначає громадські роботи суспільно корисними, такими, що організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці і матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах. Фінансування таких робіт для зареєстрованих безробітних та працівників на підприємстві, які перебувають у простої, здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та місцевих бюджетів пропорційно рівними частинами. Такі виплати спрямовуються на заробітну плату осіб, що беруть участь у громадських роботах, оплату їхнього проїзду до місця тимчасової роботи та інші витрати, необхідні для організації робіт.

Окрім того, роботодавці можуть організовувати для безробітних та інших категорій осіб строком до шести місяців роботи, що мають тимчасовий характер. З безробітними, які залучаються до виконання таких робіт, укладають трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

Допомога по частковому безробіттю

Статтею 47 Закону передбачається механізм надання підприємствам коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю в разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин.

Нові стимули для роботодавців

Новим законом передбачено стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць та працевлаштування на них громадян, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці, зокрема, молоді, жінок, осіб віком понад 45 років та інших вразливих категорій громадян, шляхом виплати компенсації роботодавцю в розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу.

Компенсація виплачується щомісячно протягом одного року з дня працевлаштування особи за умови збереження її зайнятості упродовж двох років.

При цьому право на компенсацію мають роботодавці, у яких відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та яких не визнано банкрутом або стосовно них не порушено справу про банкрутство. Компенсація надається на один рік за умови, що працівника не буде звільнено також упродовж наступного року. Однак у випадку звільнення роботодавець повертає отримані кошти в повному обсязі або працевлаштовує на це робоче місце іншого безробітного.

Важливим законодавчим нововведенням є також стимулювання суб'єктів малого підприємництва до створення нових робочих місць у пріоритетних галузях економіки. Так, суб'єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних на два роки, протягом року може отримувати щомісячну компенсацію в розмірі єдиного внеску. При цьому працівники, які були прийняті на роботу з виплатою компенсації, не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця.

Молодь на ринку праці: перше робоче місце

Студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право на стажування у роботодавців строком до шести місяців. Відтак до їхньої трудової книжки в обов'язковому порядку буде внесено запис про проходження стажування. Власне, це свідчитиме про набуття певного досвіду роботи. Студенти проходитимуть стажування за індивідуальною програмою під керівництвом наставника. На період стажування на стажерів поширюються всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади.

Закон стимулюватиме молодих спеціалістів, які вирішили поїхати працювати у сільську місцевість. Із метою залучення до роботи за відповідною професією (спеціальністю) в селах і селищах молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, розташованими в таких населених пунктах, надаються житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України. Якщо ж молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менш ніж десять років, житло передається йому у власність.

Вік навчанню не перешкода: нові професії та спеціальності для категорії громадян «45+»

Згідно з новим законом, громадяни віком від 45 років зі страховим стажем не менше ніж 15 років мають право до досягнення пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для оплати навчання нової професії або підвищення своєї кваліфікації.

Вартість такого ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не вище ніж 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Професійна орієнтація і професійне навчання - нові можливості

Відповідно до статті 35 Закону, професійне навчання зареєстрованих безробітних організується на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних. Це профнавчання здійснюється в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Для підвищення конкурентоспроможності зареєстрованих безробітних на ринку праці та сприяння їх самозайнятості організовуватиметься професійне навчання за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями та іншими професіями, що мають попит на ринку праці.

Фінансування професійного навчання зареєстрованих безробітних здійснюється за рахунок коштів страхового Фонду на випадок безробіття. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості має право створювати центри професійної орієнтації населення в тих регіонах, де в цьому виникає потреба.

Упорядкування діяльності кадрових агенцій

Полегшити пошук роботи безробітним зможе приведення діяльності кадрових агенцій у відповідність до європейських стандартів, зокрема щодо безоплатності їхніх послуг для громадян. Зазвичай в Україні звернення до кадрових агентств для тих, хто шукає роботу, закінчуються не досить результативно. Сплачуючи за пошук вакансії, шукачі роботи не отримують жодних гарантій на працевлаштування. Новим законом передбачено, що оплата послуг з працевлаштування здійснюється винятково роботодавцем, якому надано такі послуги.

Олександр ПОЛЯЧУК, головний спеціаліст – юрисконсульт Турійського РЦЗ