30 березня 2011 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України №245-р схвалено Концепцію загальнодержавної програми "Національний план дій з реалізації Ковенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів" на період до 2020 року.

   Створення такої програми обумовлене тим, що протягом останніх десятиріч відбулися істотні зміни у ставленні до інвалідів в суспільстві. Основою таких змін є визнання прав інвалідів на повноцінне життя у суспільстві і створення державою належних умов для їх реабілітації та соціальної інтеграції. На березень 2011 року в Україні було зареєстровано 2,64 млн. інвалідів, що становить більш як 5,7 відсотка загальної чисельності населення. Ще однією причиною є те, що національне законодавство не повною мірою відповідає положенням Конвенції. Реалізація положень Конвенції потребує подальшого розв’язання проблем життєдіяльності інвалідів та дітей-інвалідів, розвитку системи їх реабілітації, зокрема шляхом розширення мережі центрів реабілітації, створення сучасних закладів для осіб з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, залучення таких осіб до ефективної участі у житті суспільства нарівні з іншими громадянами.

   Метою програми визначене врегулювання питання забезпечення захисту прав інвалідів, покращення умов їх життєдіяльності та вдосконалення системи реабілітації інвалідів з урахуванням положень Конвенції, а також визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми  на основі порівняльного аналізу можливих варіантів.

Основними шляхами реалізації даної програми є:

• визначення пріоритетів і принципів реалізації державної політики щодо поліпшення становища інвалідів, захисту їх прав відповідно до міжнародних зобов’язань держави;  

  реформування і приведення системи забезпечення та захисту прав інвалідів у відповідність із сучасними умовами та потребами цієї категорії громадян;

  удосконалення системи реабілітації інвалідів;

  оптимізація мережі реабілітаційних установ;

  залучення представників громадськості до участі в реалізації та захисті прав інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності;

  удосконалення законодавства з питань захисту прав інвалідів, зокрема у сфері освіти, охорони здоров’я, працевлаштування, користування транспортними послугами;

  забезпечення безперешкодного доступу інвалідів до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, а також інформації;

  посилення відповідальності юридичних і фізичних осіб за порушення прав інвалідів;

  розвиток міжнародного співробітництва у сфері дотримання прав інвалідів, визначених Конвенцією;

  широке висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту інвалідів.