Новий відлік часу виник разом з новими проблемами у працевлаштуванні громадян. Початок ринкових відносин, зміни суспільних настроїв наприкінці 80-х років породили забуте для Радянського Союзу явище – безробіття. Спочатку воно ретельно приховувалось у статистичних даних, але згодом заявило про себе на шпальтах газет, з екранів телевізорів, радіоприймачів.

У 1988 р. відповідно до рішення уряду СРСР були створені центри з працевлаштування, перенавчання та професійної орієнтації населення, що вели роботу за такими напрямами: аналіз трудових ресурсів і розробка регіональних балансів робочої сили, організація професійної орієнтації населення; працевлаштування вивільнених працівників. В Україні на 1 січня 1989 року. функціонувало 63 таких міських центри, а також 371 бюро з працевлаштування, перенавчання і профорієнтації населення.

Згодом, постановою Ради Міністрів УРСР від 13 вересня 1990 р. № 252 Республіканський центр з працевлаштування, перенавчання і профорієнтації населення було перейменовано у Республіканський центр зайнятості і профорієнтації населення при Міністерстві праці УРСР. Почалась розбудова служби зайнятості України.

Свойм днем народження Державна служба зайнятості України вважає 21 грудня 1990 року. Саме цього дня Радою Міністрів УРСР було прийнято постанову за  номером 381«Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР».

 У березні 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про зайнятість населення", у якому вона більш чітко визначила головні принципи діяльності державної служби зайнятості, її обов’язки і права. У червні 1991 р. Кабінет Міністрів України затвердив Положення про державну службу зайнятості, у якому детально уточнив її організаційну структуру, головні завдання, права, відповідальність і місце в структурі органів державної виконавчої влади, порядок призначення керівних працівників, систему формування штатів і оплати їхньої праці. Саме з цього періоду державна служба зайнятості України й стала важливим інструментом держави у сфері регулювання ринку праці і соціального захисту тимчасово незайнятого населення.

Проте це був тільки початок. За 20 років наполегливої, кропіткої праці службі зайнятості потрібно було пройти нелегкий шлях.

У 1991-1995 роках відбувалось організаційне становлення державної служби зайнятості України. У цей період була розроблена нормативна база регулювання зайнятості населення і діяльності самої служби, створені регіональні та базові центри зайнятості, сформований їхній кадровий склад, напрацьовувалися зв’язки з соціальними партнерами.

У 1995-1998 роках розвиток державної служби зайнятості  проходив в умовах глибокої економічної кризи. Рівень безробіття  зріс з 5 до 11%, а кількість вакантних робочих місць стрімко зменшилася. У низці областей, міст і районів центри зайнятості не справлялися навіть із завданнями простої реєстрації громадян, які до них звертались, звичною картиною майже рік були черги перед дверима центрів зайнятості. Кризові процеси сформували на найвищому державному рівні розуміння необхідності розширення матеріальної бази державної служби зайнятості, створення спеціальної інформаційної мережі, а також розробки ефективних технологій надання допомоги безробітному населенню.

Переломним став рубіж тисячоліть. Державна служба зайнятості стала ініціатором прийняття Закону «Про державне соціальне страхування на випадок безробіття» та інших нормативних актів, що сприяли стабілізації ситуації на ринку праці. Вже починаючи з 1998 року стали прийматись конкретні, швидкі заходи щодо покращена матеріально-технічної бази, центри зайнятості масово стали переходити на роботу з електронними базами. У 2000 році була запроваджена Єдина технологія обслуговування незайнятого населення ,  У 2005-2006 роках створена і запровадженабагатоцільова єина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості (ЄІАС). Суттєво була посилена увага до проведення активної державної політики на ринку праці, започатковані нові форми і методи професійної орієнтації та професійного навчання незайнятого населення.

    Сьогодні служба зайнятості – служба ХХІ століття, яка використовує в своїй роботі  найсучасніші  технології. Вже звичним для безробітних стали мобільний пошук роботи за допомогою SMS, веб сайти державного (www.dcz.gov.ua) та регіональних центрів зайнятості, інтернет-портал служби зайнятості „Труд” (www.trud.gov.ua), тач-скріни (банкомати вакансій), професійна діагностика із застосуванням сучасних комп’ютерних тестових методик, спеціалізовані теле і радіопередачі, мобільні профорієнтаційні центри. На черзі впровадження нової моделі обслуговування населення, перехід на нову платформу інформаційно- аналітичної системи ЄІАС(.NET), котра в on-line режимі дозволить здійснювати підбір роботи в межах цілої країни. З 2012 року центри зайнятості України перейшли на обслуговування клієнтів за новою технологією – Єдиною технологією надання соціальних послуг (ЄТНаСП), яка дозволить не тільки уніфікувати надання послуг, але й значно підвисити якість цих послуг. І все ж головним досягненням служби зайнятості є її високопрофесійний колектив, який здатний виконувати будь-які завдання у сфері зайнятості населення.