29 жовтня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.11 № 1080, якою внесено зміни до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, котрі шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.07 №219. Відповідно до них громадянам надано можливість бути зареєстрованими як такі, котрі шукають роботу, та безробітні, й отримувати соціальні послуги у будь – якому центрі зайнятості, незалежно від реєстрації місця проживання чи перебування. Відповідні зміни внесено з метою реалізації  Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки та підвищення ефективності роботи служби зайнятості шляхом сприяння перерозподілу кадрів у регіональному й міжрегіональному масштабах. А також — на виконання Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким визначено, що реєстрація місця проживання не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмежень.

Запропонований механізм отримання громадянами послуг служби зайнятості, насамперед, спрямований на підвищення рівня укомплектування вакансій та скорочення терміну пошуку роботи. Він надає додаткові можливості для працевлаштування безробітних за межами місцевості зареєстрованого проживання та зменшення професійно – кваліфікаційного дисбалансу в територіальному розрізі завдяки підвищенню мобільності робочої сили.

Постановою Кабміну від 26.10.11 № 1080 передбачається надання послуг державної служби зайнятості, перелік яких визначений частиною другою статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи.

Виплата матеріального забезпечення на випадок безробіття здійснюється у тому центрі зайнятості, де особа зареєстрована як безробітна. Розмір допомоги з безробіття визначається відповідно до чинного законодавства, а саме — статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та обмежується розміром середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, де зареєстроване місце проживання особи. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, допомога з безробіття не може бути вищою за середню заробітну плату в області, де зареєстроване місце проживання особи.

Новий порядок реєстрації громадян у державній службі зайнятості унеможливлює зловживання в одержанні допомоги з безробіття у збільшеному розмірі.