Різниця між випробувальним строком і стажуванням

Необхідно розрізняти такі поняття, як прийняття на роботу з випробувальним терміном та стажування. Стажування проводиться до початку прийому на роботу, а випробування — в процесі роботи.

Відповідно до ч. І ст. 10 Закону України «Про вищу освіту» стажування — це набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності. Отже, воно є складовою післядипломної освіти нарівні з перепідготовкою, спеціалізацією, розширенням профілю (підвищенням кваліфікації).

Трудовим законодавством передбачено виробниче навчання на підприємстві, в організації, установі (глава XIV Кодексу про працю України), за час проходження якого виплачується заробітна плата в порядку і розмірах, що визначаються законодавством.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення», який набув чинності з 1 січня 2013 року, студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем: «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Порядок укладання договору про стажування та його типову форму затверджено Кабінетом Міністрів України.

Коли ж у період стажування особа, зазначена у частині першій статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», виконує професійні роботи, то підприємство, організація, установа за ті, що виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці, за нормами, розцінками, ставками (окладами), з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Стажування молодих фахівців і студентів може бути ініційоване підприємством, навчальним закладом, регіональним центром зайнятості. Про його проходження робиться запис у трудовій книжці, видається посвідчення. За результатами молодому фахівцю може бути запропонована вакантна посада на підприємстві, де він стажувався.

На стажування також можуть направлятися безробітні, котрі раніше здобули професійну освіту і потребують досвіду практичної роботи (розширення компетенції) за набутою професією (спеціальністю), або ті, котрі тривалий час не працювали і бажають відновити чи удосконалити свої знання, уміння та навички в практичній діяльності. Безробітні, як правило, проходять стажування на підприємствах за умови працевлаштування їх на конкретні робочі місця.

До речі, стажування, як підвищення рівня кваліфікації перед призначенням на посаду або включенням в резерв на заміщення керівних посад, може бути запроваджено в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Це передбачено статтею 19 Закону України «Про державну службу» та статтею 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Слід знати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням законодавства і ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст. 43 Конституції України і нормами міжнародного права.

Передбачено, що при укладанні трудового договору може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Полячук Олександр - головний спеціаліст – юрисконсульт