1. Цей Порядок визначає механізм виплати управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі — органи Пенсійного фонду України) компенсації роботодавцю фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце (далі — компенсація).

У цьому Порядку термін "штатна чисельність працівників” означає складений роботодавцем на перше число звітного періоду перелік працівників (без урахування прийнятих на тимчасову роботу), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), що містить розмір окладу для конкретної посади.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”, "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” і "Про зайнятість населення”.

2. Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:

створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

3. Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

4. Інформація про утворення суб’єкта господарювання, зокрема в результаті припинення іншої юридичної особи, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що надійшли до органу Пенсійного фонду України в результаті обміну інформацією.

5. Для отримання компенсації роботодавець протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає органові Пенсійного фонду України, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску, довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — довідка), за формою згідно з додатком.

6. Орган Пенсійного фонду України надсилає протягом п’яти робочих днів з дня надходження довідки територіальному органові Держпраці звернення щодо підтвердження зазначеної в ній інформації.

Територіальний орган Держпраці інформує у місячний строк з дня надходження звернення відповідний орган Пенсійного фонду України про результати його розгляду.

7. Орган Пенсійного фонду України на підставі інформації територіальних органів Держпраці і даних, які містяться у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — звіт), зокрема про кількість створених робочих місць та укладених трудових договорів з особами, працевлаштованими на нові робочі місця, суми нарахованої заробітної плати таким особам за кожний місяць протягом 12 календарних місяців після укладення трудового договору з працівником, приймає протягом 10 днів після надходження зазначеної інформації рішення про виплату компенсації.

8. Виплата компенсації здійснюється на підставі звіту щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з окремого рахунка органу Пенсійного фонду України на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.

9. Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами.

10. Відомості про роботодавців, які мають право на компенсацію, та суми коштів, що підлягають компенсації, подаються щомісяця не пізніше 28 числа наступного за звітним періода органами Пенсійного фонду України головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі подають Пенсійному фондові України не пізніше трьох робочих днів після надходження відомостей від органів Пенсійного фонду України зведені відомості про зазначених роботодавців в електронній формі.

Пенсійний фонд України на підставі відомостей, що надійшли від головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, виплачує компенсацію за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на відповідний рік.

11. Обсяг коштів, необхідний для виплати компенсації, визначається Пенсійним фондом України на підставі прогнозних показників кількості створених нових робочих місць та з урахуванням результатів аналізу звітності, поданої роботодавцями, і відповідних показників бюджету Пенсійного фонду України за минулі періоди.

Прогнозні показники кількості створених нових робочих місць подаються Державною службою зайнятості щороку до 1 червня Пенсійному фонду України.

12. Період, за який роботодавцю виплачується компенсація, обліковується у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний внесок у повному обсязі.

13. Роботодавець відповідає за достовірність даних щодо створення нових робочих місць та працевлаштування на них осіб, які є підставою для виплати компенсації.

14. Спори з питань виплати компенсації вирішуються у судовому порядку.